Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний інститут екологічних проблем (Укрндіеп) - страница 4

^ 2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ШЛЯХІВ ЗМЕНШЕННЯ СІРКОВОДНЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЧОРНОГО МОРЯ

Зниження концентрації сірководню у воді відбувається в основному за рахунок окислювання як абіогенного, так і біологічного характеру шляхом життєдіяльності бактерій, головним чином сіркових. Як показали дослідження [13], у поверхневих шарах води, насиченню киснем, окислювання сірководню до сульфату і тіосульфату відбувається абіогенно. У верхній границі сірководної зони біологічним шляхом окисляється біля третини S2-, однак глибше діяльність сірих бактерій у процесі окислювання сірководню пригнічується. Крім сіркових бактерій сірководень у морській воді окисляють фотосинтезуючі пурпурні і деякі зелені бактерії, що використовують сірководень як акцептор кисню, що утворюється при асиміляції СО2.

Для зменшення сірководневого забруднення Чорного моря можливо впливати на антропогенну складові утворення сірководню. Це насамперед виконання комплексу заходів щодо зменшення надходження органічних і забруднюючих речовин у Чорне море.

Для зменшення надходження забруднюючих речовин зі стоком річок пропонується:

  1. використовувати басейновий принцип встановлення гранично допустимих скидів (ГДС) нормованих речовин зі стічними водами підприємств-водокористувачів;

  2. посилювати умови до скидань стічних вод комунально-побутових підприємств, тому що їхні стічні води є найбільшими джерелами надходження органічних речовин у водні об'єкти;

  3. використовувати біоінженерні спорудження (БІС) для очищення від органічних і біогенних речовин безпосередньо у водному об'єкті.

БІС являють собою басейни довільної форми, в основі або в бортах яких розміщена фільтруюче середовище (пісок, щебінь), у яку висаджені вищі водні рослини (ВВР) - осока, очерет, рогоз, очерет. Як правило, ці спорудження являють собою каскад з 2-3-х БІС з використанням дренажу різного типу. Очищення стічних вод БІС здійснюється в кореневому шарі вищих водних рослин за рахунок значної кількості мікроорганізмів, що переробляють забруднюючі речовини.

Для БІС ефект очищення від органічних сполук (по БСК5 і ХСК) складає 95-98%, завислих речовин до 98%, загального азоту – 70-80%, фосфатів - 80%. Обсяг стічних вод, що доцільно очищати на БІС складає від 1,0 до 3000 м/добу. Перевагою БІС у порівнянні з іншими очисними спорудженнями є відсутність витрат на електроенергію, хімічні реагенти, відсутність складних приладів і механізмів. УкрНДІЕП має великий досвід по обґрунтуванню і впровадженню таких споруджень [15].

На основі БІС, розроблена технологія «Екофітопоток», що дозволяє з мінімальними витратами створити систему очищення, використовуючи природні умови об'єкта. Застосовується вона в умовах, коли стічні води надходять у водний об'єкт, підступи до якого блокуються заростями вищих водних рослин. Інженерні рішення, у цьому випадку включають дамби, фільтруючи транші, прості пристрої для регулювання водного потоку. За допомогою цієї системи можна не тільки очищати стічні води. Вона також застосовується для перехоплення поверхневого або зливового стоку з території населених пунктів, об'єктів виробництва, автодоріг, для захисту річок і інших водних об'єктів від забруднення.

Для зменшення надходження органічних сполук з водами річок у їхніх гирлових ділянках пропонується інтенсифікація природних процесів очищення в дельтових фітоценозах за допомогою вищої водної рослинності з використанням прийомів регулювання забруднених потоків. Ці прийоми повинні бути спрямовані на збільшення часу контакту річкових потоків із природними біоценозами. Керування водного потоку забезпечується створенням штучних дамб, дренажу, систем регулювання, розчищення і незначної трансформації частини русла. При цьому, водний потік направляється на доочищення в підготовлені зарості очерету. Очищена в ізольованих ділянках вода надходить у дельту ріки, що сприяє поліпшенню її водного режиму.

Для очищення від органічних сполук, які містяться в поверхневому стоці з території великих населених пунктів, пропонується проведення заходів щодо перехоплення найбільш забрудненої частини поверхневого стоку і відведенні його на міські очисні спорудження.

Для зниження надходження органічних і біогенних речовин зі стоком дифузних джерел (від сільськогосподарської діяльності) пропонується комплекс організаційно-господарських, агротехнічних і спеціальних заходів.

^ Організаційно-господарські заходи: встановлення оптимального співвідношення сільськогосподарських угідь, раціональне використання і захист від ерозії орних земель шляхом введення польової сівозміни; підвищення продуктивності, раціональне використання й охорона від ерозії природних кормових угідь, шляхом введення сінокісних оборотів, посіву багаторічних трав і ін.; організація лісосмуг; регулювання стоку поталих і зливових вод.

^ Агротехнічні заходи: упровадження грунтозахисних сівозмін; використання науково обґрунтованої системи удобрення ґрунту.

Заходи в області тваринництва полягають у виконанні наступних основних правил: недопущення заростання прибережних смуг бур'янистою рослинністю; повернення до природного стану лугів у низинах малих рік, припинення їхньої оранки; ліквідація нагромаджувачів стічних вод, гноєсховищ у прибережних і водоохоронних зонах; відведення поверхневого стоку шляхом планування територій; запобігання переповнення полігонів гноєсховищ стоками і їхнім переливом через гребінь дамб шляхом їхнього нарощування й ущільнення.

^ Гідротехнічні і гідромеліоративні заходи: створення протиерозійних гідротехнічних споруджень на водозабірній площі, а також у вершинах і по дну ярів; створення ставків-нагромаджувачів дренажного стоку; будівництво біоінженерних споруджень, біологічних ставків, використання біоплато, використання дренажно-скидних вод для повторного зрошення.

^ Лісомеліоративні заходи: полезахисні лісосмуги, водозахисні регулюючі лісонасадження на яружних системах, зрошуваних землях, по берегах рік і каналів, біля водойм, ставків на осушуваних землях і пасовищах; збереження і відновлення заростей очерету, рогоза, осоки й інших рослин по берегах рік і озер, біля водозабірних споруджень у виді фільтраційних смуг, а також створення таких смуг на шляху скидання стічних і дренажних вод.

Для зменшення надходження органічних і забруднюючих речовин у морське середовище й у поверхневі води від точкових джерел забруднення пропонується установити контрольні створи (створи, у яких повинні забезпечуватися нормативної вимоги до якості води): для скидань у море – на відстані 100 м від випусків стічних вод, для скидань у поверхневі водні об'єкти – на відстані 250 м від випусків стічних вод нижче за течією. (На теперішній час контрольні створи установлюються відповідно на відстані 250 м і 500 м.)

Для поліпшення кисневого режиму безпосередньо в прибережних водах і зниження концентрації забруднюючих речовин у морській воді пропонується використовувати затоплені штучні рифи як біопозитивні спорудження [16-18].

Біопозитивна роль штучних рифів, полягає в ефекті покращення екологічного стану навколишнього середовища від фільтраційної, деструктивної й продуктивної функцій організмів біоценозу перифітона. Біопозитивний аспект штучних рифів заснований на збільшенні різноманіття біотопу і умов життя гідробіонтів на кордоні двох середовищ, що призводить до інтенсифікації фізичних і біологічних процесів в біоценозі (феномен «згущення життя» і «прикордонні ефекти») [17].

Біопозитивність штучних рифів включає: поліпшення якості води, підвищення біопродуктивності, поліпшення умов рекреації, утилізацію відходів промисловості (шлаків і золи й інших матеріалів).

8614770196193800.html
8614858916938179.html
8614916695255702.html
8615069202893917.html
8615181680136856.html